СФУЛТ - Світова Федерація Українських Лікарських Товариств

Лікарі – українці світу, єднаймося!

Спонукали мене до написання цієї статті дві події 2006-го року: ІV Світовий форум українців та ХІ Конгрес Світової федерації українських лікарських товариств (СФУЛТ). Обидві події спрямовані на консолідацію світового українства. Адже, як відзначено в утвердженій цього року «Концепції діяльності УВКР», «Слід мати постійно на увазі, що консолідація світового українства – важливий фактор будівництва України як незалежної, демократичної, соборної європейської держави».
Чинниками, які сприяють цій консолідації, забезпечують її для 20-ти мільйонів закордонних українців, є відчуття Батьківщини (для кого – хай пра-Батьківщини), мова, пісня, незабутні народні звичаї, релігійні переконання, зв’язки з рідними, з давніми та новими друзями в Україні, історична пам’ять, бажання дочекатися, коли справді Україна стане «незалежною, демократичною, соборною європейською державою».
Мета моєї статті звернути увагу ще на один чинник гуртування українців світу – професійний. Викладу свої думки щодо медичної професії, не торкаючись інших, які в цьому напрямку, як мені відомо, не витримали вимог часу. Чи не тому, що лікарі традиційно завжди були найсолідарнішою професійною корпорацією, завжди взаємно підтримували себе, виручали.
Як-не-як, ще ІХ-им Конгресом СФУЛТу було відзначено 25-річчя існування цієї громадської організації, створеної 1977 року в США (Чікаго) на базі створеного ще у 50-их роках Українського лікарського товариства Північної Америки (УЛТПА). Спочатку до СФУЛТ долучилися українські лікарські товариства Австралії, ФРН, лікарська секція Українського професійного товариства Аргентини, згодом Австрії та інших країн.
Віддамо належну повагу особам, які почергово очолювали СФУЛТ, – першим президентом був Роман Осінчук, після нього – Ахіль Хрептовський і третім, перед перенесенням керівництва СФУЛТу до України, був нинішній почесний президент Павло Джуль. Усі вони вклали багато зусиль у нарощування рядів Федерації, її збереження.
У вересні 1984 року в Мюнхені відбувся І-ий Конгрес СФУЛТ, в липні 1988-го року – другий, у Відні. На той час медики України не відали про існування такої лікарської громадської організації. Та й намір учасників ІІ-го Конгресу провести ІІІ-й Конгрес у Києві видався фантастичним наміром. Та спрацювала історична справедливість. Політична відлига в СССР кінця
80-их сприяла і цьому, що я, незважаючи на тривалу тяганину з дозволом з боку Київського обкому КПУ, все-таки взяв участь у черговому з’їзді УЛТПА в Чікаго 1989 року. У червні 1990 року було створено Всеукраїнське лікарське товариство (ВУЛТ), а в серпні в Києві та Львові відбувся ІІІ-й (1-й в Україні) Конгрес СФУЛТу.
Наступні конгреси відбувалися щодва роки в Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Ужгороді, Львові – Трускавці, Луганську, Чернівцях і останній, ХІ-й (2006) в Полтаві.
На конгресах обговорюються проблеми організації медичної допомоги, що є вкрай важливим насамперед для України, різні медико-соціальні проблеми, питання медичної освіти, реформування галузі, а також нове в діагностиці та лікуванні. На передостанньому Конгресі поступила пропозиція колег з Польщі включати до програми інформативну доповідь про край, в якому проводиться конгрес, про пов’язані з ним історичні події, про видатних людей. На Полтавському конгресі така доповідь з цікавістю була заслухана.
Мова конгресів виключно українська. Кожний конгрес супроводжується виданням тез доповідей, кількість яких з року в рік зростає. Збірник матеріалів Конгресу 2006 року містить понад 1100 тез, гловним чином і переважно авторів з України – науковців вищих навчальних, наукових медичних закладів, а також практичних лікарів.
Учасники конгресів приймають резолюції, які надсилаються до найвищих владних структур України, до крайових організацій СФУЛТу.
Під час конгресів працюють виставки продукції медичних, фармацевтичних фірм.
Організація конгресів забезпечується київським активом ВУЛТу за сприяння керівництва місцевих вищих медичних навчальних закладів.
Конгреси сприяють зміцненню контактів лікарів-українців світу, обмінові досвідом професійної діяльності. Закордонні лікарі утверджуються в знанні української мови, а наші колеги зі Сходу і Півдня України пізнають можливості використання української мови в практичній та науковій діяльності, удосконалюють знання з української медичної термінології, надихаються прикладом своїх колег, що давно живуть і працюють поза межами України, а деякі (їх дедалі більше) й народилися поза Україною.
Контакти між Україною та українцями світу реалізуються завдяки діяльності товариства «Україна–Світ», УВКР, Світової Федерації Українських Жіночих Організацій, що згадано в опублікованій «Концепції діяльності УВКР». До «та ін.» безумовно можна віднести і СФУЛТ, яка існує і працює майже тридцять років.
Завдяки медикам, залученим до діяльності СФУЛТу, Товариства «Україна–Світ», працювала під час ІV-го Світового форуму медико-екологічна секція, робота якої завершилася прийняттям резолюції. На жаль, в процесі підготовки загально-підсумкової резолюції форуму, яка була опублікована, не враховано пропозицій секції. (Судячи з її змісту та обсягу, не тільки цієї секції.)
Думаючи про зв’язки з нашими братами і сестрами – українцями за кордоном, однаковою мірою проймімося і нашою долею в Україні. Адже ми в Україні забов’язані бути промотором цих зв’язків. Зрештою, і в Указі Президента України «Про національну концепцію співпраці із закордонними українцями» (13.10.2006) вказано, що головною метою її є створення необхідних умов для «налагодження успішної співпраці українського суспільства із закордонними українцями в різноманітних сферах життя щодо захисту національних, інтелектуальних і духовних цінностей в Україні (підкреслено-Л.П.) й за кордоном,… створення засад для розвитку і ефективного використання інтелектуального, духовного та фізичного (підкреслено-Л.П.) потенціалу нації…»
Активна співпраця лікарів-українців світу сприятиме збереженню та розвиткові «фізичного потенціалу нації» взаємообміном досвідом, консультаціями на шляху тернистого шляху реформування системи охорони здоров’я в Україні, підвищення рівня медичної допомоги, збагаченням українських колег власним досвідом лікарського самоврядування у різних державах.
А над «фізичним потенціалом нації» пора уже задуматися не тільки медикам, але й політикам, громадським діячам гуманітарної сфери, усім громадянам України незалежно від специфіки їх діяльності, наукового рангу, посадового рівня, політично-коаліційної приналежності.
Минули часи, коли замовчувалися, всі негативні сторони нашого існування, в тому числі і наслідки  Чорнобильської катастрофи. Ми знаємо, що в Україні епідемія туберкульозу, найвищі в Європі темпи наростання ВІЛ-інфікованості та захворюваності на СНІД, невпинне зменшення народжуваності, зростання смертності, скорочення тривалості життя. Якщо за вересень 2006 року чисельність населення в Україні скоротилася на 14,9 тис.осіб порівняно із серпнем і на 1 жовтня становила 46 млн. 710,8 (проти 52 млн. 1992 року), то можна повірити прогнозам демографів, що на 2050 рік нас буде 30-33 мільйони.
Загальновідомо, що стан здоров’я населення, демографічна ситуація узалежнені головним чином від економічних обставин, від матеріального забезпечення людей, успадкованих біологічних особливостей і тільки на 10-12 відсотків — від стану медичної допомоги. Щодо України, то значущість стану охорони здоров’я в разі її оптимізації перевищує цей відсоток.
Та повернемося до головної теми – консолідації лікарів-українців світу на засадах професійності, на збереженні, на активізації діяльності СФУЛТу.
В роботі конгресів – СФУЛТу в Україні 90-их років брали участь представники українських лікарських товариств 14-16-ти держав світу. В останньому конгресі були представлені товариства 9-ти держав. На жаль, вперше не було представників з Польщі, на останніх конгресах були відсутні представники Австралії, понад 10 років не з’являються представники Австрії. Свого часу  брали участь в конгресах представники Аргентини, Бразилії, Венесуели. На конгресах цього сторіччя серед  учасників представників Латинської Америки не зустрічаємо. Можна було би розраховувати на більшу масовість учасників конгресів з Росії. У деяких країнах існують професійні українські товариства. Варто створити при них медичні секції, члени яких могли би бути задіяні в конгресах, в міжконгресовій діяльності.
Україна, українські лікарі, наші пацієнти вдячні лікарям-українцям світу за допомогу в удосконаленні лікування, діагностики, в поповненні технічного та медикаментозного забезпечення медичної допомоги. Не завжди особи, які прагнуть допомогти (і допомагають!) усвідомлені в реаліях нашого життя, медичної допомоги, не завжди знають і відчувають наші першорядні потреби. Відомо, хто фінансово підтримує видання в Києві газети «Сімейний лікар», журналу «Медична сестра»,хоча виходять вони під егідою «Жіночої громади». Багато років працює «Фонд Допомоги та Розвитку Дітям Чорнобиля» (США). І видання, і діяльність «Фонду» – поза зв’язками із ВУЛТом. Колеги в США, причетні до СФУЛТу, з власної ініціативи, без узгодження з керівництвом Федерації, без вивчення потреби у започаткованих ними заходах, вдалися до діяльності, яка з боку лікарської громади в Україні не піддається контролю на предмет її ефективності.
Чи насправді річ лише у притаманному українцям індивідуалізмі?..
Надалі надзвичайно бажано, щоби громадські організації України, діяльність яких спрямована на консолідацію українства, створили спільну базову програму, щоби діяльність СФУЛТу стикувалася з діяльністю Товариства «Україна-Світ», УВКР, які завжди фігурують серед організаторів конгресів,названих на титульній сторінці прграм.
У «Концепції діяльності УВКР» виділено «три головні масиви закордоннного українства, які мають стати важливим геополітичним чинником для України»: східна діаспора; США, Канада, Латинська Америка, Австралія; нова еміграція в Європі (питання – чому тільки в Європі?). Орієнтуючись на ці «масиви», необхідно прикласти зусилля і на консолідацію в їх межах українців на засадах професійності, в тому числі – медичної. Це сприятиме значно тіснішому нашому взаємооб’єднанню. Великі резерви в цьому відношенні в «масивах» східної діаспори та нової еміграції. В рядах останньої немало молодих талановитих медиків. Останнім повинна присвятити увагу і Міжнародна громадська організація українців «Четверта хвиля».
У Державній програмі співпраці з закордонними українцями на період до 2010 року (Кабінет Міністрів, 26.07.2006, №1034) пердбачено сприяння проведенню ХІ, ХІІ, ХІІІ Конгресів СФУЛТу. Одинадцятий відбувся. Будемо сподіватися активного сприяння наступним конгресам з боку державних структур і особливо громадських організацій, які ставлять собі за мету консолідацію світового українства.

Президент СФУЛТ
Академік АМН, член-коресп. НАН України                        Любомир Пиріг