РЕЗОЛЮЦІЯ ІХ КОНГРЕСУ СВІТОВОЇ ФЕДЕРАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ЛІКАРСЬКИХ ТОВАРИСТ
26.01.2009
РЕЗОЛЮЦІЯ ІХ КОНГРЕСУ СВІТОВОЇ ФЕДЕРАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ЛІКАРСЬКИХ ТОВАРИСТВ
(Луганськ, 19-22 серпня 2002 р.)
ІХ конгрес Світової федерації українських лікарських товариств (СФУЛТ), присвячений 25 річниці її створення, проведено як складову Національної програми “Закордонне українство” на період до 2005 року, затвердженої Указом Президента України від 24 вересня 2001 р. № 892/2001. В ньому взяли участь 366 делегатів, в т.ч. закордонних (Болгарія, Канада, Нідерланди, Німеччина, Росія, США) - 13.
Президент СФУЛТу академік Любомир Пиріг підбив підсумки 25-річної діяльності організації, показав її роль у гуртуванні та вихованні української медичної інтелігенції у всьому світі. СФУЛТ об’єднала у своїх лавах українських лікарів-патріотів багатьох країн, сприяла збереженню їхніх зв’язків з Батьківщиною. СФУЛТ забезпечувала культурно-духовний імунітет українських медиків перед загрозою космополітичної ерозії, стимулювала виховання в їхніх родинах ідей національної гідності та гордості. Принципи гуманізму і високого професіоналізму, які сповідують члени СФУЛТу, сприяли зростанню їхнього авторитету в міжнародній спільноті, престижу і поваги до представників української культури і нації.
У роки становлення незалежної Української держави СФУЛТ зробила вагомий внесок у відродження національної свідомості українських медиків, надала певну допомогу у розвитку української медицини і медичної освіти.
На Конгресі було заслухано 117 доповідей, присвячених актуальним проблемам медицини, зокрема біоетиці як основі медицини майбутнього, медико-технологічним досягненням в різних галузях медицини, шляхам інтеграції наукової та народної медицини, розвитку сімейної медицини та медицини катастроф, ролі громадських лікарських товариств в охороні здоров’я.
Конгрес засвідчив, що Україна не залишилась осторонь від вирішення проблеми морального вибору та відповідальності за нього в охороні здоров’я і медичній науці в постіндустріальному суспільстві. Важливим кроком до цього було проведення першого національного конгресу з біоетики, на якому було розглянуто світоглядні та філософські аспекти її в різних галузях медицини, сформульовано правові основи біоетики, запропоновано форми і методи її впровадження, розглянуто проект “Етичного кодексу українського лікаря“.
Україна подає приклад інтеграції наукової та народної медицини. В країні існує Українська асоціація народної медицини, а її Київський медичний інститут та ряд інших випускають лікарів, які додатково володіють методами народної і нетрадиційної медицини.
На жаль, згаданий інститут, незважаючи на особисте звернення до його директора, з невідомих причин не використав можливості заявити про себе на Конгресі.
При цьому звертаємо увагу, що в Україні продовжують користуватися попитом легковірних пацієнтів захищені ліцензіями МОЗ, з використанням усіх ЗМІ вкрай сумнівні “цілителі“, “екстрасенси“ тощо, проти чого не ведеться ефективної боротьби, що приносить шкоду здоров’ю громадян України.
Прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2002 р. № 989 “Про комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров’я” стала правовою основою реорганізації первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) на засадах сімейної медицини і стимулювала впровадження сімейної медицини в практику. Перший з’їзд сімейних лікарів України, який відбувся 7-9 листопада 2001 року, схвалив Концепцію розвитку сімейної медицини, реалізація якої залежатиме від матеріального та кадрового забезпечення. З метою її поглиблення вважаємо за доцільне рекомендувати створення факультетів сімейної медицини у медичних вищих навчальних закладах.
Сьогодення України диктує підвищену потребу розвитку та організації медицини катастроф. І тому на базі мережі закладів (підрозділів) екстреної медичної допомоги (станцій, відділень, лікарень швидкої медичної допомоги) створено Державну службу медицини катастроф України (ДСМК), яка функціонально об’єднала сили і засоби та лікувальні заклади всіх міністерств і відомств для ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій як в Україні, так і за її межами. Акції ДСМК в Туреччині, Індії високо оцінені народами та урядами цих держав і сприяли позитивному іміджу України на міжнародному рівні.
Загальнолікарські громадські організації в Україні, на жаль, не набули значущості у справі розвитку, реформування системи охорони здоров”я, рівнозначної цивілізованим країнам. Представники громадських лікарських організацій не залучаються до обговорення та оцінки діяльності МОЗ, не входять до складу дорадчих органів. Будемо сподіватися, що подальшому зростанню їх ролі і активізації діяльності буде сприяти проведення Першого Всеукраїнського форуму громадського сприяння охороні здоров’я, який має відбутися цього року, і створення Української Федерації охорони здоров’я. ВУЛТ надіслало свої пропозиції до резолюції цього Форуму і проекту статуту Федерації.
Повільніше, ніж необхідно, удосконалюється правова база охорони здоров’я з урахуванням основних принципів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), сучасних міжнародно-правових норм і стандартів, міжнародних угод і домовленостей. При розробленні Концепції розвитку охорони здоров’я, затвердженої Указом Президента України від 7 грудня 2000 р. № 1313/2000, а також опрацюванні Міжгалузевої комплексної програми “Здоров’я нації”, в якій інтегрувались зусилля різних міністерств і відомств, підприємств і організацій у вирішенні проблем охорони здоров’я, не були задіяні медичні громадські організації, а проекти не були заздалегідь опубліковані у ЗМІ для громадського обговорення.
Занадто повільно збільшується фінансування галузі, адже за сумою, що виділяється на забезпечення здоров’я одного мешканця, Україна займає 111 місце у світі.
Показники стану здоров’я населення, за невеликими винятками (рання дитяча смертність, материнська смертність), погіршуються. Це особливо стосується хвороб крові та кровотворних органів, імуноопосередкованих, ендокринно-обмінних, системи кровообігу, вроджених вад, туберкульозу, ВІЛ/ СНІД, наркоманій, венеричних хвороб та стоматологічних захворювань.
Зберігається низький рівень народжуваності і порівняно високий рівень смертності, особливо чоловіків працездатного віку, від`ємний природний приріст населення, скорочення середньої тривалості очікуваного життя. Дуже мало приділяється уваги, а в окремих випадках гальмується створення і функціонування хоспісів.
Потреби охорони здоров’я задовольняються менше, ніж на половину.
Критичний стан оплати праці медичних працівників призвів до всеукраїнських акцій протесту.
Причини такого стану здоров’я населення і системи охорони здоров’я полягають у незадовільній соціально-економічній та екологічній ситуації в Україні, у гальмуванні економічних і політичних реформ, низькому рівні життя більшості громадян і особливо у недотриманні виконавчою гілкою влади законодавчо утвердженої пріоритетності охорони здоров”я в державній політиці.
З метою зміцнення здоров’я українського народу, запобігання техногенним катастрофам з людськими жертвами, зниженню захворюваності, інвалідності та передчасної смертності, для подовження тривалості активного життя і працездатності, удосконалення системи охорони здоров’я, підвищення доступності, якості та ефективності медичної допомоги ІХ конгрес СФУЛТ рекомендує органам влади всіх рівнів і громадськості України:
- активізувати і прискорити проведення економічних реформ, спрямованих на розширення виробництва, розвиток національної економіки, підвищення добробуту і рівня життя людей;
- забезпечити ефективну охорону навколишнього середовища, мінімізацію негативного впливу наслідків Чорнобильської катастрофи;
- просити Президента України видати Указ “Про оголошення 26 квітня Днем національної жалоби на знак вшанування пам’яті загиблих у антропогенних аваріях та запобігання їх виникненню”;
- поліпшити гігієнічне виховання населення, а також екологічну освіту та виховання екологічної культури особливо дітей та молоді, сприяти розвитку фізичної культури і спорту, формуванню здорового способу життя; вважати доцільним ввести у державну компоненту загальноосвітньої школи самостійний курс екологічної освіти та виховання екологічної культури;
- проводити активну демографічну політику, спрямовану на відтворення населення, підвищення народжуваності і зниження смертності, особливо у працездатному віці, збереження і зміцнення репродуктивного здоров’я, підтримку молодих сімей;
- забезпечити у повному обсязі за цілевим призначенням фінансування і виконання Міжгалузевої комплексної програми “Здоров’я нації” та інших прийнятих програм, спрямованих на підвищення рівня здоров’я населення і поліпшення медичної допомоги, залучаючи до контролю медичні громадські організації;
- кардинально поліпшити фінансування системи охорони здоров’я шляхом запровадження його багатоканальності, основою якої має стати загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування;
- удосконалити систему і підвищити рівень пенсійного забезпечення та оплати праці медичних працівників відповідно до їхньої кваліфікації, обсягів, якості, ефективності та стажу роботи;
- проводити удосконалення організації медичної допомоги шляхом пріоритетного розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини, впровадження позаклінічних форм допомоги, упорядкування мережі і структури закладів охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладів;
- посилити контроль за порядком та ефективністю обстеження та лікування громадян України особами без медичної освіти, залучаючи до цього контролю медичні громадські організації;
- поліпшити медикаментозне і матеріально-технічне забезпечення охорони здоров’я;
- продовжити удосконалення правової бази охорони здоров’я, системи управління та інформаційного забезпечення галузі;
- забезпечити права людини, принципи справедливості і етичності в отриманні медичної допомоги, опрацювати засоби правового захисту пацієнтів і медичних працівників, залучаючи до контролю медичні громадські організації;
- звернути увагу МОЗ України на необхідність дієвої допомоги в організації хоспісів та їх повноцінному функціонуванні, як важливої медико-соціальної проблеми світового рівня;
- законодавчо підвищити правовий статус громадських лікарських організацій, передоручивши їм частину функцій МОЗ;
- створити Національну раду демографічної політики і охорони здоров’я у складі фахівців споріднених галузей, представників влади і громадськості, на яку покласти координацію заходів з опрацювання державної політики в галузі демографії і охорони здоров’я та контроль за її реалізацією.
- Одним з основних напрямів роботи СФУЛТ є участь її членів у підготовці лікарів не тільки як висококваліфікованих спеціалістів, але й як національно свідомих і соціально активних громадян України. З метою розширення сфери впливу на студентську молодь необхідно активно сприяти фактичному переходу медичних учбових закладів України на державну мову викладання, дотримуючись рішень Конституційного Суду України про державну мову.
ІХ конгрес СФУЛТ звертається до лікарів-українців світу:
- зберегти і зміцнити існуючі осередки крайових українських лікарських товариств, у разі їх відсутності гуртуватися на національно-професійних засадах з метою консолідації українства світу, збереження історичної та культурної пам’яті поколінь;
- вжити заходів для надання зв’язкам крайових організацій СФУЛТ з Всеукраїнським лікарським товариством більшого професійно-ділового характеру.
Контроль за виконанням Резолюції ІХ Конгресу СФУЛТ покласти на Президента СФУЛТ, доручивши йому інформувати крайові організації СФУЛТ про хід виконання положень Резолюції.