Резолюція XI Конгресу Світової Федерації Українських Лікарських Товариств
27.01.2009
XI Конгресу Світової Федерації Українських Лікарських Товариств
Заслухавши і обговоривши доповідь Президента СФУЛТу академіка Любомира Пирога “Здоров’я населення України та його охорона”, виступи делегатів Українських лікарських товариств різних країн світу, учасники Конгресу констатують незадовільне соціально-економічне становище в державі, кризовий стан системи охорони здоров’я і стану здоров’я населення.
Протягом 1993–2005 років чисельність населення України зменшилася з 52,1 до 47,3 мільйонів. Демографічна криза зумовлена низькою народжуваністю, збільшенням смертності, особливо у працездатних вікових групах, переважно серед чоловіків. Відповідно зменшується показник природного приросту населення, а очікувана тривалість життя скоротилася до 68,2 року (чоловіків – 62,6, жінок – 74,1).
Зростає загальна захворюваність населення, особливо на ті хвороби, що є найчастішою причиною смерті, а також на захворювання органів дихання, травлення, сечостатевої та кістково-м’язової систем. За останні роки збільшилася частота захворювань на гепатит (1990 р. – 31,9, 2004 р. – 81,2), ВІЛ-інфікованості (1995 р. – 2,9, 2004 р. – 25,8), СНІДу (1995 р. – 0,1, 2004 р. – 6,6). Захворюваність на сифіліс за останні 15 років зросла у 7 разів (3,1 – 23,1 на 100 тис. населення).
Переважно погіршенням соціальних умов, занепадом моральних засад можна пояснити збільшення смертності (1986–2004 рр., на 100 тис. населення) від випадкових отруєнь (19,8–32,2), особливо алкоголем (11,0–22,4, щорічно – 10 тис. осіб), самогубств (22,3–23,7; особливо насторожує їх збільшення в дитячому і підлітковому віці), вбивств (4,9–10,5).
Відрадно, що за останні роки спостерігається зниження темпу поширеності ВІЛ-інфікованості та СНІДу у дітей віком до 1 року, що можна пояснити ефективністю профілактичних програм запобігання передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини. Нарешті в Україні зареєстровано зменшення кількості абортів (1994–2004 рр.): на 1 тис. жінок віком 15–49 років від 82,6 до 23,2, на 100 пологів – від 155 до 68.
Дедалі більшого значення надають впливові на здоров’я людини стану довкілля, яке страждає від “навали” антропогенно-техногенних чинників на Землі загалом і в Україні зокрема. В Україні посилюється криза забезпечення населення якісною питною водою, зростає забруднення повітря, яке у Південно-Східному регіоні продовжує перевищувати межі санітарних нормативів. Площа екологічно захищеної території становить в Україні всього 1 %, тоді як в країнах ЄС – 8,6 %.
Загальновідомо, що демографічна ситуація і стан здоров’я населення, передусім залежать від соціально-економічних умов, від генетично-успадкованих особливостей людини і лише на 8–12 % – від медичної допомоги. За всіх обставин, з урахуванням усіх здоровотворчих чинників найбільша надія на можливість поліпшення стану і збереження здоров’я пов’язана у населення з медичною допомогою – її доступністю, якістю. В Україні значущість медичної допомоги для стану здоров’я населення за умови відповідного її фінансування, організаційної перебудови перевищить 8–12 %. На жаль, за нинішнього стану системи охорони здоров’я на базі державно-бюджетного фінансування сподіватися реалізації прав громадян України на цю охорону безпідставно. Адже відомо, що система може спрацьовувати ефективно за умови відрахування на її потреби не менше 6 % ВВП. В Україні на це у 2004 році призначалося 2,8 %, у 2006 році передбачено 3,3 % ВВП (17,4 млрд гривень). Від загальних державних витрат охорона здоров’я отримує в Україні 7,6 %, в країнах ЄС – в середньому 13,0 %. На медичну допомогу з розрахунку на одного жителя України в 2006 році передбачається 356,8 грн. При цьому слід враховувати, що 80 % бюджетних коштів на охорону здоров’я витрачається на утримання медперсоналу. Незважаючи на це, середня заробітня плата в охороні здоров’я, яка згідно з вимогами законодавства, не має бути нижчою, ніж в промисловості, становила у 2004 році 350 грн., тоді як в промисловості – 750 грн., а в галузі транспорту і зв’язку – 850 грн. На 2006 рік у зв’язку з деяким підвищенням заробітної плати оплата праці медиків збільшилася на 72 %, перевищуючи прожитковий мінімум на 59,4 % і мінімальну заробітну плату на 2,2 %. Мізерність оплати роботи медиків є головною причиною поширення у сфері медицини тіньового обігу коштів.
Якщо розглядати стан медичної допомоги в сільській місцевості, то оцінити його можна хоча би на підставі таких даних: 12 тис. (43 %) сільських населених пунктів опинилися без медичних установ, понад 1/3 населення, що проживає в сільській місцевості, обслуговує тільки 18 % лікарів від їх загальної кількості, у 125–280 (за різними даними) фельдшерсько-акушерських пунктах відсутні медпрацівники.
Медична громадськість України, усвідомлюючи кризу системи охорони здоров’я, продовжує закликати до консолідованих дій. Головним гальмом громадської активності продовжують бути злиденність і залежність медиків від “адмінресурсу” всіх рівнів. Трапляються спорадичні випадки протесту у вигляді страйків (крім служби невідкладної допомоги), голодувань, колективних письмових звернень. У деяких областях заявляють про себе місцеві громадські лікарські об’єднання. У листопаді 2005 року до медичних працівників із закликом до акції протесту звернулася Президія ЦК Профспілки медичних працівників України. Заклик був підтриманий з боку ВУЛТу. Але, на жаль, результати діяльності медичної профспілки продовжують залишатися невиразними.
Прийшов час, коли медична громадськість повинна об’єднатися для формування системи дійсно лікарського самоврядування. Тільки спільними діями працівників галузі можна вплинути на розгортання процесів трансформації в системі охорони здоров’я, підштовхнути владні структури до реальних перетворень в галузі.
За ініціативою ВУЛТу опрацьовано проект Закону “Про лікарське самоврядування”, обговорений на Всеукраїнських конференціях в Києві у грудні 2004 та листопаді 2005 років, на VIII з’їзді ВУЛТу 2005 року, неодноразово оприлюднений для широкого громадського обговорення, зареєстрований у Верховній Раді України. Міністром охорони здоров’я України у липні 2006 року цей законопроект схвалений, підтриманий і рекомендований до прийняття Верховною Радою.
Будучи вірними гаслу “Медицина – поза політикою. Медики – в ній”, члени ВУЛТу взяли активну участь у Помаранчевій революції. 17 грудня 2004 року з їх ініціативи у Києві в приміщенні Будинку профспілок була проведена Всеукраїнська конференція, яка виступила з протестом проти фальсифікації президентських виборів.
Всеукраїнське лікарське товариство зробило вагомий внесок в опрацювання національної програми реформування охорони здоров’я. За його ініціативою при МОЗ України створено Громадську Раду, але виконання плану її діяльності на 2005–2006 роки через відсутність елементарних умов діяльності та підтримки навіть не починалося. Тут же при МОЗ на громадських засадах була створена Вища медична рада (наказ № 772, 28.12.05), а при Президенті України – Національна рада з питань охорони здоров’я, які також не задіяні.
Усе це свідчить, що влада до цього часу так і не повернулася обличчям до проблем медичної галузі, до потреб лікарської громадськості.
1. На підставі вищезазначеного XI Конгрес СФУЛТу вважає необхідним заявити, що для вирішення нагальних проблем охорони здоров’я українського народу потрібно зосередити увагу і зусилля урядовців усіх рівнів на вирішенні таких загальнодержавних завдань:
- провести соціально-економічні реформи, спрямовані на прогресивний розвиток виробництва, особливо науковоємних та енергозберігаючих галузей, підтримку і захист вітчизняного виробника, збільшення кількості робочих місць і зменшення безробіття, зростання внутрішнього валового продукту, наповнення державного бюджету і, як наслідок, зростання реальних доходів населення в Україні;
- забезпечити ефективну охорону довкілля шляхом впровадження екологічно безпечних технологій у виробництві і на транспорті, створення та використання сучасних засобів знешкодження шкідливих речовин, ефективного захисту умов праці та удосконалення техніки безпеки, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і підвищення екологічної культури населення;
- активізувати аграрну реформу, спрямовану як на прогресивний розвиток сільськогосподарського виробництва, так і на поліпшення житлових умов сільського населення, вирішення соціально-медичних проблем українського села;
- активізувати демографічну політику шляхом правового та соціального захисту сім’ї, підтримки молоді, забезпечення її житлом на пільгових умовах і працевлаштування за спеціальністю, подальшого збільшення матеріальної допомоги на дітей і створення належних умов для їх виховання, пріоритетного розвитку охорони материнства і дитинства, збереження репродуктивного здоров’я людей, підтримки, правового і соціального захисту інвалідів та людей похилого віку, усунення причин трудової еміграції;
- стабілізувати політичну ситуацію в країні, без чого є неможливим як вирішення зазначених проблем, так і збереження та зміцнення психічного і фізичного здоров’я населення України.
2. Серед галузевих проблем охорони здоров’я XI Конгрес СФУЛТу вважає головними наступні:
- запровадження системи багатоканального фінансування галузі, основними джерелами якого мають стати бюджет і кошти загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування;
- встановлення чіткого порядку і механізмів визначення гарантованого рівня безплатної медичної допомоги, який має охоплювати як основні види її, найбільш поширені та небезпечні нозологічні форми, так і найбільш потребуючі цієї допомоги групи населення (діти і підлітки, інваліди та пенсіонери, вагітні та матері, працівники у важких та шкідливих умовах праці тощо);
- пріоритетний розвиток первинної медичної допомоги на засадах загальної практики/сімейної медицини із забезпеченням належної не тільки теоретичної, але й практичної підготовки сімейних лікарів, створенням для них оптимальних умов праці та побуту, пріоритетного фінансування і належної оплати праці, медикаментозного і матеріально-технічного забезпечення;
- реструктуризація спеціалізованої медичної допомоги з передачею частини функцій лікарів “вузьких” спеціальностей сімейним лікарям, відповідна раціоналізація мережі, структури і функцій закладів охорони здоров’я;
- підвищення якості медичної допомоги шляхом розробки і впровадження в практику новітніх ефективних методів профілактики, діагностики і лікування, раціональної системи акредитації медичних закладів і ліцензування діяльності лікарів, запровадження гармонізованих з міжнародними нормами стандартів медичної допомоги, створення системи захисту прав пацієнтів;
- подальше удосконалення правового забезпечення системи охорони здоров’я відповідно до європейських вимог і стандартів шляхом прийняття передусім таких законів України: “Про лікарське самоврядування”, “Про заклади охорони здоров’я та медичне обслуговування населення”, “Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я”, “Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування”, “Про права пацієнтів”;
- забезпечення пріоритетного фінансування профілактики та лікування ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу, венеричних захворювань, гепатиту, онкологічних хвороб, серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань та інших хвороб, які мають соціальне значення;
- сприяння формуванню здорового способу життя, включаючи заборону реклами алкогольних і тютюнових виробів;
- поліпшення медичної допомоги сільському населенню шляхом удосконалення мережі сільських закладів охорони здоров’я на засадах загальної практики/сімейної медицини, створення належних умов праці і побуту сільських медичних працівників, забезпечення їх житлом, транспортом і засобами зв’язку;
- удосконалення управління системою охорони здоров’я на державному, регіональному і місцевому рівнях, включаючи залучення медичної та широкої громадськості до вирішення проблем здоров’я, створення громадських (наглядових) рад при органах управління і закладах охорони здоров’я;
- підвищення рівня санітарної культури населення шляхом відновлення мережі центрів здоров’я, поліпшення гігієнічного виховання дітей та молоді, подальшої активізації боротьби з тютюнопалінням, алкоголізмом, наркоманією, посилення пропаганди занять фізичною культурою та спортом і створення необхідних для цього умов;
- здійснення заходів щодо децентралізації, автономізації та роздержавлення медичних закладів, сприяння індивідуальній лікарській практиці, створення умов для розвитку приватної медичної діяльності, забезпечення рівноправності в діяльності закладів різних форм власності;
- створення сучасної системи інформаційного забезпечення охорони здоров’я, реорганізації медико-статистичної служби.
3. XI Конгрес СФУЛТу закликає Президента України, Верховну Раду, Уряд України, Міністерство охорони здоров’я, медичну громадськість і все українське суспільство у Державному та регіональних планах економічного і соціального розвитку розглядати вирішення зазначених проблем, що є вкрай необхідним для збереження і зміцнення здоров’я української нації, для забезпечення добробуту і могутності Української держави.
4. З метою адаптації українського законодавства в галузі охорони здоров’я до вимог Європейського Співтовариства та побудови в Україні системи громадської охорони здоров’я XI Конгрес СФУЛТу підтримує зареєстрований у Верховній Раді України проект Закону України “Про лікарське самоврядування”, пропонує продовжити ознайомлення з ним медичної та широкої громадськості, обговорення у ЗМІ, в колективах закладів охорони здоров’я, на зборах, конференціях, з’їздах медичних товариств і асоціацій та прийняти його Верховною Радою України не пізніше 2007 року.
5. У зв’язку з нагальною потребою у зменшенні екогенетичного ризику та виживання дітей і молоді України після Чорнобильської катастрофи, враховуючи унікальний потенціал оздоровчого впливу середньогір’я Карпат та лікувальних мінеральних вод типу “Нафтуся” на курорті “Східниця”, XI Конгрес СФУЛТу вважає за необхідне розв’язати питання будівництва дитячого санаторного комплексу і санаторію матері та дитини у Східниці, визнаній як Всеукраїнська дитяча оздоровниця з великою перспективою (згідно з програмою її розвитку, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1999 р. № 141); всебічно сприяти залученню вітчизняних та зарубіжних інвесторів з метою реалізації цієї постанови, а також розвитку інших курортів України.
6. З метою відродження історичної пам’яті українського народу, відновлення імен репресованих та забутих діячів української медицини і науки, висвітлення їхньої ролі і вагомого внеску в розвиток світової науки та культури, враховуючи величезне значення цих заходів у патріотичному вихованні медиків, особливо молоді, XI Конгрес СФУЛТу вважає за необхідне сприяти розширенню наукових досліджень в галузі історії української медицини та викладання цієї дисципліни у медичних навчальних закладах, публікаціям наукових і науково-популярних праць про життя та діяльність українських лікарів і науковців.
7. XI Конгрес СФУЛТу закликає Полтавську обласну раду і обласну Державну адміністрацію гідно увічнити славну пам’ять про сина Полтавщини головного отамана, голови Директорії Української Народної Республіки Симона Петлюри шляхом встановлення пам’ятника і найменування його іменем однієї з центральних площ або вулиць Полтави.
8. Враховуючи той факт, що рідна українська мова є не тільки індикатором нації, носієм історичної пам’яті, духовності і культури українського народу, а й дієвим чинником інтелектуального розвитку, XI Конгрес СФУЛТу вимагає від Президента України, Верховної Ради і Уряду України посилення правового та організаційного захисту української мови, забезпечення її функціонування в усіх регіонах України, особливо в закладах виховання і освіти різних рівнів.
9. XI Конгрес СФУЛТу звертається до органів державної влади України з проханням переглянути Закон України “Про закордонне українство”, передбачивши розширення прав закордонних українців відповідно до європейських і світових стандартів.
10. Доручити Правлінню СФУЛТу розмежувати функції віце-президента і скарбника СФУЛТу, посилити координацію діяльності та її контроль Українських Лікарських Товариств у різних країнах світу.
11. Правлінням Українських лікарських Товариств у всіх країнах світу активізувати роботу для залучення лікарів українського походження, включаючи представників “нової хвилі”, згуртування їх для спільної праці, взаємодопомоги, проведення громадських, релігійних і культурних заходів, дозвілля в колі земляків, підвищення авторитету України і українців в очах і свідомості урядів та громадян держав їх постійного або тимчасового перебування, проживання і праці.
12. Зобов’язати Українські Лікарські Товариства в різних країнах світу попередньо узгоджувати свої проекти з правлінням СФУЛТу і систематично звітувати про їх реалізацію та фінансування.
13. Згідно з Державною програмою співпраці із закордонними українцями на період до 2010 року (Постанова Кабінету Міністрів України № 1034 від 26.07.06, п. 14) провести черговий XII Конгрес СФУЛТу у вересні 2008 року в Криму, попередньо узгодивши місце його проведення.