ЗАКОН УКРАЇНИ «Про фахові об’єднання»
18.02.2009
Проект
Цей Закон визначає поняття фахових об’єднань як різновиду громадських організацій, затверджує процедуру їх визнання та реєстрації.
Закон встановлює основні функції фахових об’єднань, регулює взаємовідносини таких формувань з органами державної влади, забезпечує можливість створення і діяльності уповноваженого (координуючого) органу для фахових об’єднань.
Стаття 1. Основні терміни і визначення
Фахові об’єднання - є видом самоорганізації громадян і юридичних осіб, що створюється з метою реалізації суспільних інтересів і впровадження засад саморегулювання у визначеній статутом сфері, галузі чи секторі діяльності.
Сфера діяльності - певна сфера діяльності, що має вагоме суспільне значення (охорона здоров’я, освіта, культура, екологія, безпека на дорогах, житлово-комунальна сфера, право тощо), а також сукупність осіб, інституцій та підприємств, які діють у цій сфері.
Галузь діяльності - певний перелік однотипних видів продукції, робіт чи послуг, які не заборонені законом, а також сукупність усіх осіб, інституцій та підприємств, які здійснюють переважно однакові або подібні види діяльності, для забезпечення потреб споживачів.
Сектор діяльності - постійна складова частина сфери діяльності чи галузі, а також сукупність усіх осіб, інституцій та/або виробничих одиниць, що спеціалізуються на діяльності в цій частині, випуску відповідної продукції, виконанні робіт чи наданні послуг.
Принципи створення і діяльності фахових об’єднань - основні правила створення і діяльності об’єднань, дотримання яких забезпечує досягнення критеріїв фахової відповідності.
Принципи соціальної відповідальності фахових об’єднань - основні правила, дотримання яких створює баланс економічних і соціальних інтересів між керівними органами об’єднання, його учасниками і всіма зацікавленими сторонами.
Критерії фаховості об’єднань - законодавчо визначений перелік ознак для об’єднань фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, дотримання яких забезпечить саморегулювання сфер, галузей і секторів діяльності, які вони представляють, у співпраці з державними виконавчими і законодавчими органами та іншими зацікавленими сторонами.
Критерії прозорості діяльності фахових об’єднань - законодавчо визначений перелік ознак для об’єднань фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, дотримання яких є обов’язковим, за умови, якщо об’єднання є фаховим.
Саморегулювання сфер, галузей і секторів діяльності - наявність в економічній системі ознак, визначених на законодавчому рівні, які дозволяють встановлювати і підтримувати бажаний режим функціонування системи у співпраці з державними виконавчими і законодавчими органами та іншими зацікавленими сторонами.
Інституційна спроможність об’єднань - здатність об’єднання відповідати законодавчо визначеному переліку ознак, що забезпечить саморегулювання сфер, галузей і секторів діяльності, які об’єднання представляють у співпраці з державними виконавчими і законодавчими органами та іншими зацікавленими сторонами.
Уповноважений орган для фахових об’єднань - всеукраїнське громадське об’єднання, яке створюється за згодою фахових об’єднань (не менше семи), що функціонують у різних сферах, галузях та секторах діяльності, для забезпечення розвитку громадянського суспільства, поглиблення ринкових перетворень, зміцнення національної економіки, розвитку міжнародної співпраці, підвищення добробуту громадян України, а також сприяння взаємодії, задоволення і захисту законних інтересів своїх членів.
Перехідний період для об’єднань - конкретно визначений на законодавчому рівні термін часу, протягом якого повинні відбутись зміни для приведення організації у відповідність до належних вимог та отримання статусу фахового об’єднання.
Всеукраїнський реєстр фахових організацій - перелік об’єднань фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які відповідають критеріям фаховості та які у своїй діяльності дотримуються засад соціальної відповідальності фахових об’єднань.
Сертифікат на право об’єднання вважати себе фаховим - документ, який засвідчує, що об’єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб є фаховим і має право на внесення до Всеукраїнського реєстру фахових організацій.
Стаття 2. Мета і завдання фахових об’єднань.
1. Мета фахових об’єднань - збалансувати інтереси, учасників об’єднання, суспільства і держави для створення ефективного економічного і соціального клімату.
2. Завдання фахових об’єднань:
- здійснення функції по реалізації потреб учасників об’єднання, суспільства і держави у профільній сфері, галузі чи секторі діяльності;
- здійснення функції по забезпеченню балансу інтересів: виробник - суспільство - держава;
- здійснення функції фахового контролю за діяльністю органів державної виконавчої влади та виконавчих органів місцевого самоврядування;
- здійснення функції саморегулювання галузей, секторів та сфер діяльності;
- здійснення функції взаємодії з профільними міжнародними, європейськими, світовими і закордонними національними організаціями та об’єднаннями.
Стаття 3. Принципи створення і організації діяльності фахових об’єднань.
Загальними принципами при створенні і організації діяльності фахових об’єднань є наступні: професійності, добровільності, рівноправності, самоврядності, саморегульованості, ефективності, соціальної відповідальності, прозорості та відкритості.
Принципи відображають загальну основу, яку кандидати у члени фахового об’єднання, члени об’єднання і керівні органи об’єднання повинні визнавати та витримувати.
Принципи створення і організації діяльності фахових об’єднань передбачають:
Принцип професійності - передбачає запровадження обов’язкової процедури фахового підбору і прийому у члени об’єднання та відповідних кваліфікаційних вимог до представників керівних органів об’єднань і системи підвищення їх кваліфікації.
Принцип добровільності - передбачає добровільну згоду всіх учасників створити фахове об’єднання на умовах визначених законодавчими актами держави та статутними документами формування.
Принцип рівноправності - передбачає для кожного учасника об’єднання мати право одного голосу, при прийнятті рішень.
Принцип самоврядності - передбачає право об’єднання самостійно проводити свою діяльність у відповідності до вимог законодавства та зареєстрованих статутних документів без втручання із зовні.
Принцип саморегульованості - передбачає можливість об’єднання забезпечувати ефективність функціонування системи управління сфери, галузі чи сектору діяльності, які воно представляє, у співпраці з державними виконавчими і законодавчими органами та іншими суб’єктами господарювання (зацікавленими сторонами).
Принцип ефективності - передбачає оптимальне і раціональне функціонування об’єднання, для забезпечення досягнення поставлених цілей, що визначають його учасники, і що потребує система управління на конкретному етапі розвитку.
Принцип соціальної відповідальності - передбачає створення балансу економічних і соціальних інтересів між керівними органами об’єднання, його учасниками і всіма зацікавленими сторонами.
Принцип прозорості та відкритості - передбачає процедуру створення і організацію діяльності фахового об’єднання, включаючи дотримання європейських та міжнародних стандартів, що забезпечать високий рівень довіри всіх зацікавлених сторін до діяльності формування.
Принципи є загальними при створенні і організації діяльності фахових об’єднань, що представляють інтереси учасників на місцевому, всеукраїнському і міжнародному рівні.
Стаття 4. Принципи соціальної відповідальності фахових об’єднань
Крім загальних принципів створення і організації діяльності фахових об’єднань для визнання об’єднання фаховим є необхідність дотримання основних принципів соціальної відповідальності, визначених Міжнародною організацією стандартизації, зокрема:
- дотримання закону;
- поваги до міжнародно визнаних документів;
- врахування інтересів зацікавлених сторін;
- відповідальності;
- прозорості;
- сталого розвитку;
- етичної поведінки;
- упереджувального підходу;
- поваги до фундаментальних прав людини;
- поваги до особистості.
Принципи соціальної відповідальності фахових об’єднань передбачають:
Принцип дотримання закону - передбачає, що фахове об’єднання повинне з готовністю і цілковито дотримуватися всіх законів та нормативних актів, що регламентують його діяльність. Постійне дотримання закону повинно активно контролюватися керівними органами формування.
Принцип поваги до міжнародно визнаних документів - передбачає, що фахове об’єднання повинне визнавати ті міжнародні угоди, директиви, декларації, конвенції, резолюції та рекомендації, які були ратифіковані чи підписані відповідними національними органами влади.
У випадку, якщо закони країни нічого не говорять про міжнародні угоди або відповідна їх ратифікація не відбулася, фахове об’єднання повинне надавати належну увагу міжнародно визнаним угодам, директивам, конвенціям, резолюціям та настановам при розробці своєї політики та у своїй діяльності, якщо ці угоди певною мірою відносяться до сфери діяльності формування.
Принцип врахування інтересів зацікавлених сторін - передбачає, що фахове об’єднання при виконанні своєї діяльності повинне враховувати, що окремі зацікавлені сторони можуть мати вагомі інтереси, пов’язані з діяльністю формування, яке може мати значний вплив на ці зацікавлені сторони. Для забезпечення дотримання цього принципу, повинні існувати механізми, за допомогою яких зацікавлені сторони могли б отримати консультації та висловити свої погляди на курс діяльності фахового об’єднання, а також отримати адекватну інформацію про політику, пропозиції та рішення, які можуть на них впливати.
Таке визнання включає визначення зацікавлених сторін, налагодження відповідних комунікацій з ними та прийняття до уваги їхніх законних інтересів.
Права окремих зацікавлених сторін можуть бути захищені законом чи контрактом, заявлені ж права інших можуть і не бути підкріплені такими офіційними документами. Зацікавленими сторонами можуть виступати працівники, профспілки, споживачі, замовники та клієнти, інвестори, постачальники, державні органи влади, громадські організації та широка громадськість. Наступні покоління, можуть потребувати третіх осіб для представлення своїх інтересів.
Принцип відповідальності - передбачає, що фахове об’єднання має взяти на себе обов’язок чітко та доступно, у достатньому обсязі та збалансовано, розкрити та пояснити зацікавленим сторонам обов’язки формування, його політику, рішення та дії, за які несе відповідальність, та можливі їх наслідки.
Відповідальність передбачає згоду на відповідну перевірку та обов’язок певним чином прореагувати на її результати.
Принцип прозорості - передбачає, що фахове об’єднання повинне надавати зацікавленим сторонам інформацію про свою внутрішню структуру, політику, правила, засоби безпеки, обов’язки, процес прийняття рішень тощо через канали, прийнятні для зацікавлених осіб. Прозорість також передбачає своєчасне надання інформації.
Принцип прозорості може бути відкритим як для широкої громадськості, так і лише для тих, хто має в ній виправдану потребу і готовий зберігати необхідну конфіденційність, або поєднувати обидва підходи. Прозорість може бути обмежена з міркувань особистої, комерційної, військової чи іншої безпеки.
Принцип сталого розвитку - передбачає, що фахове об’єднання повинне постійно намагатися задовольняти потреби сучасності, не ставлячи при цьому під загрозу можливість наступних поколінь задовольняти їхні потреби. Сталий розвиток може розглядатися як такий, що має соціальний (включаючи культурний), економічний та екологічний виміри. Сталий розвиток повинен визначатися як постійний та поступовий процес, а не як мета, якої можна досягнути за короткий час. Сталий розвиток передбачає якомога більшу зацікавленість у теперішньому та майбутньому добробуті країни та її населення, а також в управлінні її багатствами та природними ресурсами.
Принцип етичної поведінки - передбачає, що фахове об’єднання повинне вести свою діяльність у цивілізований та морально здоровий спосіб. Правдивість, чесність та відкритість повинні стати сутнісними компонентами етичної поведінки керівництва фахових об’єднань. Корупція, здирництво, хабарництво, дискримінація та кумівство - повинні засуджуватись і не допускатись у діяльності фахових формувань.
Принцип упереджувального підходу - передбачає, що фахове об’єднання повинне демонструвати розумну завбачливість і у ризикованих ситуаціях віддавати перевагу таким рішенням, які дозволять уникнути шкоди чи небезпеки та привнесуть корисні, хоч і, можливо, менш вагомі результати.
Фахове об’єднання повинне завжди брати до уваги упереджувальний підхід у ситуаціях, коли щодо наслідків майбутніх дій немає ані наукової, ані якоїсь іншої певності.
Принцип поваги до фундаментальних прав людини - передбачає, що фахове об’єднання має прийняти на себе зобов’язання провадити таку діяльність та політику, які відповідають принципам, закладеним у Загальній декларації прав людини та актах, виданих різноманітними міжнародними органами.
Принцип поваги до особистості - передбачає, що фахове об’єднання повинне охоче наймати на роботу працівників будь-якої раси, кольору шкіри, віросповідання, віку, статі чи політичних переконань і пропагувати позитивне ставлення до різноманіття як важливого фактору змін.
Погане володіння мовою, відсутність досвіду, навичок чи освітньої кваліфікації, фізичні вади чи інші причини не суперечать принципу поваги до особистості. Повага до особистості передбачає дотримання законодавства про дитячу працю та вимагає недискримінаційне ведення припустимої обов’язкової пенсійної політики.
Щоб бути соціально відповідальним, фахове об’єднання повинне визначити пріоритети своєї діяльності та модифікувати її відповідно до свого профілю, структури, контексту та відгуків зацікавлених сторін.
Стаття 5. Критерії фахової відповідності об’єднань.
Критерії фахової відповідності дають можливість встановити єдині правила і норми для об’єднань, що представляють інтереси профільної сфери, галузі чи сектору діяльності.
Загальними критеріями фахової відповідності об’єднання є:
- об’єднання має колегіально затверджені у відповідному порядку власні стандарти діяльності, які не суперечать законодавчо-нормативним актам держави;
- об’єднання проводить сертифікацію членів об’єднання щодо відповідності власним стандартам діяльності;
- об’єднання має колегіально затверджені кваліфікаційні вимоги щодо фахівців сфери, галузі чи сектору діяльності;
- фахівці об’єднання відповідають кваліфікаційним вимогам об’єднання;
- об’єднання проводить іспити фахівців на відповідність кваліфікаційним вимогам формування;
- об’єднання забезпечує диверсифікацію напрямків своєї діяльності із обов’язковим рівноправним залученням до цієї діяльності всіх бажаючих членів об’єднання;
- об’єднання разом із зацікавленими сторонами приймає участь у створенні необхідних умов для підтримки інноваційного клімату на вітчизняному ринку;
- об’єднання співпрацює з суб’єктами законодавчої ініціативи щодо створення і розвитку правового поля сфери діяльності галузі;
- об’єднання публічно виступає експертом з проблем розвитку сфери діяльності галузі, яку воно представляє;
- об’єднання регулярно взаємодіє з органами державної та місцевої влади, постійно виступає від імені галузі, яку воно представляє, є підписантом документів, що визначають умови такої взаємодії;
- об’єднання пропагує та реалізує заходи щодо соціальної відповідальності виробника та створює умови для дотримування міжнародних стандартів соціальної відповідальності його учасниками;
- об’єднання дотримується норм законодавства держави та вітчизняних стандартів;
- об’єднання є членом профільних міжнародних професійних об’єднань;
- об’єднання є безпосереднім учасником реалізації міжнародних програм у сфері діяльності галузі;
- об’єднання забезпечує дотримання міжнародних стандартів якості щодо діяльності його учасників;
- керівні органи об’єднання забезпечують прозорі і демократичні умови діяльності формування і кожного його учасника;
- об’єднання має діючий, постійно оновлений сайт з повною інформацією про свою діяльність;
- об’єднання періодично проводить незалежний аудит своєї діяльності та оприлюднює на сайті його результати.
Основною метою визначення рівня дотримання цих критеріїв є встановлення загальної оцінки щодо визнання об’єднання фаховим.
Стаття 6. Критерії прозорості діяльності фахових об’єднань.
Фахові об’єднання зобов’язані оприлюднювати (обнародувати) за посередництвом друкованих та / або електронних засобів масової інформації (сайтів):
- свої статутні та всі інші нормативні документи;
- персональний склад керівних органів;
- персональний склад виконавчих органів;
- протоколи зібрань вищих керівних органів (загальних зборів; конференцій; з’їздів);
- протоколи засідань керівних органів; що діють в період між зібраннями вищих керівних органів (окрім інформації конфіденційного характеру);
- протоколи засідань керівних органів регіональних та / або місцевих осередків; якщо такі існують (окрім інформації конфіденційного характеру);
- дані про джерела фінансування та витрати;
- контактні дані керівництва організації;
- контактні дані керівництва регіональних та / або місцевих осередків організації, якщо такі існують.
Оприлюднення вказаних даних проводиться не пізніше двох місяців після прийняття відповідного документу, проведення зібрань та засідань, створення місцевого осередку тощо.
Фахові об’єднання оприлюднюють дані про джерела фінансування та витрати на підставі актів незалежного аудиту, що проводиться один раз на три роки.
Фахові об’єднання оприлюднюють дані про своїх індивідуальних та колективних членів, а також про всіх членів, всіх фізичних та юридичних осіб, які пройшли сертифікацію та/або склали кваліфікаційні іспити.
Невиконання вимог щодо забезпечення прозорості діяльності має наслідком попередження Уповноваженого органу, а при подальшому невиконанні - скасування статусу фахового об’єднання.
Стаття 7. Функції фахових об’єднань.
Основні функції фахових об’єднань:
- розробка стандартів діяльності профільної галузі, узгоджених з відповідними міжнародними стандартами та умовами України;
- сертифікація підприємств галузі на відповідність стандартам діяльності;
- розробка кваліфікаційних вимог до фахівців профільної галузі;
- проведення кваліфікаційних іспитів та сертифікація фахівців профільної галузі;
- участь у комісіях з акредитації навчальних закладів на право підготовки фахівців профільної галузі;
- акредитація навчальних закладів та тренінгових компаній на право підготовки фахівців профільної галузі до складання кваліфікаційних іспитів фахових об’єднань; підготовка освітніх кваліфікаційних програм та проведення кваліфікаційних іспитів для фахівців профільної сфери, галузі чи сектору діяльності;
- сертифікація викладачів на право викладання профільних навчальних курсів;
- взаємодія з органами державної влади та місцевого самоврядування, насамперед - через делегування повноважних представників у профільні громадські ради (примітка: повноваження, порядок формування та діяльності громадських рад за участю делегатів фахових організацій, а також представників органів державної влади та місцевого самоврядування мають визначатися окремим законом України, а не постановами КМУ - як зараз; у відносинах з державними органами законодавчої та виконавчої влади лише фахове об’єднання має мати юридичне право представляти інтереси сфери, галузі чи сектору діяльності);
- вмотивовані звернення до державних установ та органів місцевого самоврядування із запитами та пропозиціями;
- розробка проектів нормативно-правових актів, а також обов’язкова експертиза та громадське погодження законопроектів і проектів нормативно-правових актів, що стосуються профільної сфери діяльності; реалізація права законодавчої ініціативи;
- обов’язкове громадське погодження кандидатур на посади у державних органах влади, що відповідають за відповідні сфери, галузі чи сектори діяльності;
- розробка та/або співучасть у розробці всіх обов’язкових та рекомендованих регуляторних процедур (реєстрації, ліцензування, сертифікації, квотування тощо), що стосуються профільної сфери діяльності;
- реалізація та/або співучасть у реалізації регуляторних процедур, у порядку, що визначається відповідним законодавством України;
- взаємодія з організаціями захисту прав споживачів та іншими громадськими і фаховими об’єднаннями;
- взаємодія з профспілковими організаціями профільної сфери, галузі чи сектору діяльності;
- взаємодія з міжнародними та світовими профільними організаціями;
- організація третейського суду для профільної галузі - відповідно до чинного законодавства України;
- вплив на формування інформаційного середовища у профільній сфері діяльності (обов’язкова умова - наявність власного сайту);
- здійснення інших функцій, встановлених чинним законодавством України та статутом фахового об’єднання.
Стаття 8. Визнання об’єднань фаховими.
Фахові об’єднання мають всеукраїнський статус.
Визнання об’єднань фаховими проводиться Уповноваженим органом для фахових об’єднань.
Процедура створення, права і обов’язки Уповноваженого органу для фахових об’єднань визначаються окремою статтею цього Закону і його Статутом, що затверджується на з’їзді об’єднань, які проголошують створення такого органу.
Визнання об’єднання фаховим проводиться у два етапи:
На першому етапі, об’єднання, що претендує представляти інтереси галузі, сфери чи сектору діяльності, визнається фаховим, коли воно подає на розгляд Уповноваженого органу для фахових об’єднань наступні документи:
- заяву з проханням визнати його фаховим із визнанням загальних принципів створення і діяльності та принципів соціальної відповідальності для фахових формувань, визначених цим Законом;
- власні Стандарти діяльності;
- Кваліфікаційні вимоги щодо фахівців об’єднання, сфери, галузі або сектору діяльності;
- інформацію про керівні органи і членів об’єднання;
- адресу діючого сайту об’єднання;
- результати незалежного фінансового аудиту своєї діяльності за останній рік.
У разі підтвердження відповідності розглянутих документів Уповноважений орган видає об’єднанню Тимчасовий Сертифікат, який надає право об’єднанню вважати себе фаховим протягом трьох наступних років з моменту видачі Тимчасового Сертифікату, та включає об’єднання у Всеукраїнський реєстр фахових організацій (з поміткою «тимчасово»).
На другому етапі, об’єднання, яке бажає підтвердити статус фахового і отримати Сертифікат на наступні п’ять років повинно представити Уповноваженому органу для фахових об’єднань наступні документи:
- заяву з проханням підтвердити статус фахового об’єднання;
- інформаційну довідку про реалізацію принципів соціальної відповідності;
- інформаційну довідку про підтвердження дотримання критеріїв фахової відповідності та критеріїв прозорості діяльності;
- результати незалежного аудиту своєї діяльності за два останні роки.
На підставі розглянутих документів і, у разі необхідності, перевірки отриманої інформації, Уповноважений орган для фахових об’єднань, колегіальним рішенням:
- підтверджує статус фаховості об’єднання, видає Сертифікат на п’ять років та вносить відповідні зміни у Всеукраїнський реєстр фахових організацій;
- встановлює термін для доопрацювання необхідних документів чи, у разі потреби, реалізації вироблених Уповноваженим органом рекомендацій для підтвердження фаховості об’єднання, з подальшим розглядом питання щодо його статусу;
- відмовляє об’єднанню у наданні статусу фахового, оприлюднює інформацію про анулювання Тимчасового Сертифікату на право об’єднанню вважати себе фаховим та вилучає об’єднання із Всеукраїнського реєстру фахових організацій.
Процедура щодо отримання статусу фахового об’єднання і отримання Сертифікату повторюється кожні п’ять років або у разі необхідності, але не менше одного разу на п’ять років.
Стаття 9. Членство у фахових об’єднаннях.
Засновниками фахового об’єднання можуть бути фізичні особи - громадяни України, та юридичні особи - резиденти України.
Членом фахового об’єднання може стати будь-яка фізична та юридична особа, що відповідає кваліфікаційним вимогам до члена, визначеним Статутом даної організації. Необґрунтована відмова прийняти у члени фахової громадської організації може бути оскаржена у судовому порядку.
Стаття 10. Фінансування фахових об’єднань.
Фізичні та юридичні особи сплачують членські внески у розмірах і відповідно до процедур, визначених Статутом та іншими нормативними документами діючого об’єднання.
Членські внески юридичних осіб, а також благодійні пожертви відносяться до витрат і не оподатковуються, при умові, що членські внески та благодійні пожертви сумарно не перевищують 2 відсотки доходу юридичної особи.
Членські внески фахових об’єднань України у міжнародні та світові громадські об’єднання сплачуються у розмірах та в порядку, визначених міжнародними та світовими громадськими об’єднаннями.
Стаття 11. Юридичний статус і структура органів управління фахових об’єднань.
Юридичний статус і структура органів управління фахових об’єднань визначається статутом діючого об’єднання, яке отримало статус фахового, за юридичною і організаційною формою якого воно створене.
Не допускається втручання органів державної влади та місцевого самоврядування до призначення керівних органів фахових об’єднань.
Представники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування не можуть приймати участь у керівних органах фахових об’єднань.
Стаття 12. Співпраця державних органів з фаховими об’єднаннями.
Верховна Рада України і Кабінет Міністрів розглядає проекти законів, регуляторних актів з обов’язковим розглядом експертних висновків фахових об’єднань, на діяльність яких можуть вплинути норми такого законопроекту (регуляторного акту).
Секретаріат Верховної Ради України не приймає на реєстрацію законопроекти, які не пройшли громадське погодження у відповідному фаховому об’єднанні.
Представники фахових об’єднань беруть участь у засіданні профільних комітетів Верховної Ради України з питань, що відносяться до їх спеціалізації.
Кабінет Міністрів України, центральні та інші органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування приймають нормативно-правові акти тільки після їх громадського погодження з фаховими об’єднаннями відповідного напрямку.
У випадку проведення міжнародних переговорів, рішення яких вплине на діяльність промисловостей (галузей), представники відповідних фахових об’єднань обов’язково залучаються до проведення таких переговорів у якості експертів та включаються до делегації з правом голосу.
Кабінет Міністрів України може делегувати фаховому об’єднанню певні функції державних органів або надавати інші повноваження у межах спеціалізації об’єднання.
Стаття 13. Державна підтримка фахових об’єднань.
Держава підтримує фахові об’єднання, на яких поширюється дія даного Закону, шляхом участі у формуванні матеріально-технічної бази та фінансуванні фахових об’єднань.
Всі форми державної підтримки, встановлені у цій статті або інших нормативно-правових актах, надані одному фаховому об’єднанню, у такому ж обсязі (варіант - на таких же засадах) повинні бути надані й іншим фаховим об’єднанням.
Стаття 14. Уповноважений орган для фахових об’єднань.
Повноваження, статус, порядок формування, а також порядок забезпечення діяльності Уповноваженого органу для фахових об’єднань визначається його Статутом, що затверджується на з’їзді об’єднань, які ініціювали створення такого Уповноваженого органу (варіанти: які мають затверджені Стандарти діяльності та Кваліфікаційні вимоги) або ж: та які мають зареєстровані органами юстиції, відповідно до чинного законодавства, осередки (представництва) у більше ніж 50% областей України).
Кількість об’єднань, які ініціюють створення уповноваженого органу для фахових об’єднань, повинно бути не менше семи.
Після реєстрації Статуту Уповноваженого органу для фахових об’єднань та отримання Свідоцтва у Міністерстві юстиції України його права, обов’язки і функції регулюються Статутом і цим Законом.
Стаття 15. Прикінцеві положення.
Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Кабінету Міністрів України: у тримісячний термін привести свої нормативні акти у відповідність з цим Законом та прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону.
Проект підготували:
Сергій Лилик,
Михайло Міненко
P.S. Ваші зауваження та побажання щодо проекту цього закону, а також у разі його підтримки прошу надсилати на адресу Всеукраїнського лікарського товариства (ВУЛТ):
Мусію Олегу, а/с 13, м.Київ-22, 03022 або sfult@ukr.net , тел.8-050-355-2425.